Дитячі шкідливі звички: способи дати їм ради

237

«Шкідливі звички» – під цим поняттям прийнято мати на увазі дії, які мають неусвідомлений багаторазово повторюється характер і є протиприродними. На думку психоаналітиків, у дорослих людей «шкідливі звички» родом з дитинства. Просто з часом вони заміщаються одне за одним. Наприклад, куріння може виступати в якості заміщення звички гризти олівець. У будь-якому випадку, шкідлива звичка – це сигнал, який потрібно вчасно помітити і провести роботу над собою.

Дитячі шкідливі звички мають, в цілому, нешкідливий характер, в порівнянні з шкідливими звичками у дорослих.

Але вони таять в собі прихований момент, розгадавши який можна з легкістю позбавитися від занепокоєнь. Чи робили ви зауваження своєму чаду типу «Вийми палець з рота» або «Не гризи нігті»? А як часто ви це помічаєте? І скільки років дитині? Відповіді на ці питання є ключем для вас. Якщо дії подібного характеру повторюються нечасто і ваш малюк ще не досяг 3-х років, то приводів для занепокоєння немає. Але якщо малюк перейшов поріг 3-х річного віку, а шкідлива звичка залишилася і починається процес закріплення (фіксації), слід вживати рішучих заходів.

Отже, з найпоширеніших дитячих шкідливих звичок можна виділити наступні:

  • смоктати пальці, колупати в носі,
  • обгризати нігті, смикати волосся (мочку вуха і т.д.),
  • кусати губи (щоки зсередини),
  • жувати предмети (кулькові ручки, край одягу) ,
  • стукати зубами (скреготати).

Є й інші дії, які так само можна віднести до «шкідливим звичка»: човгати ногами, багато жестикулювати, хапати за руки співрозмовника і т.д. Але це, вже швидше за все, являє собою модель поведінки малюка в суспільстві.

Не завжди наявність шкідливих звичок це наслідок стресу, тривог і страхів. Іноді, причиною є звичайна нудьга. Так, нетипове дію може бути своєрідною розвагою і відволіканням для малюка. Так само трапляється, що шкідлива звичка з’явилася практично закономірним шляхом. Наприклад, після тривалого нежитю, у дитини залишився рефлекс колупати в носі, з метою очищення дихальних шляхів. Ще одним джерелом небажаних рефлексів у дітей служить приклад старших. Припустимо, старша сестра гризе олівець або тато крихітки дуже багато жестикулює, а бабуся не піднімає ноги, коли пересувається по будинку. Ще один дуже важливий момент – це наявність тиків. Вони бувають двох видів: нервові (мимовільні) і ті, які вкоренилися, внаслідок постійного повторення. Якщо ж тик нервовий – обов’язково зверніться до лікаря!

Так чи інакше, якщо є проблема – її потрібно вирішувати.

Моментом істинні є факт того, що всі дії повинні бути спрямовані не на боротьбу з дитиною, а на боротьбу зі звичкою! Це важливо розділяти. Шкідлива звичка – це неусвідомлена реакція організму, і малюк ледь може контролювати той чи інший рефлекс. Як допомогти дитині? По – перше, постарайтеся приділяти дитині більше часу, оточіть турботою. Це дозволить знизити рівень тривожності і нервової напруги. По – друге, не акцентуйте увагу на проблемі, і зайвий раз не робіть зауваження. Це може дати зворотний ефект. По – третє, проявляйте терпимість. Постарайтеся не зациклюватися на діях крихти, а навпаки, в чому то ігноруйте моменти, коли малюк робить рефлекторні мимовільні дії.

Постарайтеся дотримуватися політики заохочення і будувати з дитиною діалог. В процесі розмов, м’яко пояснюйте дитині, що деякі його дії некоректні. І ще раз не зосередьтеся на собі, адже правильний приклад для малюка – це велика ймовірність успіху.

Уляна Хамчіч