«Будь-який прояв агресії з боку Вашої дитини – це КРИК про допомогу»
Агресивна поведінка – це найбільш поширений спосіб реагування на зрив якоїсь діяльності, на непереборні труднощі, обмеження або заборони.
Агресія входить в стереотип поведінки, вона частіше очікується і заохочується. Відмінності в поведінці хлопчиків і дівчаток з’являються вже на другому році життя. Хлопчик з раннього віку повинен вміти давати відсіч, його вчать і заохочують самостійно розбиратися з кривдниками. Дівчинку засуджують за зайву активність, напористість, бажання командувати.
Прояв дитячої агресії
Кожна няня в Києві повинна знати, що існує кілька видів дитячої агресії. Дитина може проявляти фізичну агресію, тобто нападати на оточуючих або ламати речі, і вербальну – ображати оточуючих, лаятися. Також його агресія може бути спрямована на самого себе, він завдає собі біль, знаходячи в цьому якусь розраду.
Тепер більш детально:
- фізична агресія
Як правило, це виплеск накопиченої або нерозтраченої енергії. Повірте, якщо зайняти дитину активною (корисної) діяльністю – він не задумається про бійку.
Нанесення фізичного болю іншій людині – це і є самоціль у дітей. Вони добре знають, що в цей момент відчує людина і намагаються таким способом максимально показати свою силу
- вербальна агресія
- По-перше, їх приваблює та емоційність, з якою ці слова вимовляють оточуючі. Лаються людина зазвичай «випромінює» безмежну самовпевненість, його жести дуже виразні, навколо нього виникають певне хвилювання і напруга.
- По-друге, дізнавшись, що говорити такі слова можна тільки дорослим, дитина, що прагне в усьому бути схожим на старших, неодмінно почне вживати заборонені вираження в своїй промові.
- По-третє, бачачи, що такі слова шокують дорослих, діти починають їх використовувати, щоб позлити, подражнити рідних. Для них лайливі слова стають ще одним зброєю помсти.
Якщо дитина запитує про значення того чи іншого лайливого слова, не слід уникати відповіді. Скажіть, наприклад, що так говорять люди нестримані і невиховані, коли хочуть образити чи роздратувати людини. Звичайно, якщо почув він це слово не від вас. В іншому випадку, якщо дитина зловив вас на слові, має сенс вибачитися перед ним, сказати, що, на жаль, вам не вдалося стриматися, ви вчинили погано. Дайте йому зрозуміти, що щиро покаялися, і надалі постарайтеся тримати себе в руках.
У відомій казці Н. Лагина «Старий Хоттабич» Волька в серцях обізвав Хоттабича «балдою», а на його питання, що це означає, пояснив: «Балда – це щось на зразок мудреця». І був дуже збентежений, коли Хоттабич публічно звернувся до нього зі словами: «Про кращу в світі балда!» Іноді батьки поводяться так само, як Волька, придумуючи «культурні» пояснення лайки.
Звичайно, не варто говорити дитині справжнє значення кожного лайки, але, з іншого боку, ні в якому разі не слід приховувати від нього, що це непристойні, лайливі слова. Інакше він буде вживати їх у своїй промові і одного разу може поставити вас у незручне становище.
Основними причинами проявів дитячої агресивності є:
- прагнення привернути до себе увагу однолітків або батьків;
- прагнення отримати бажаний результат;
- прагнення бути головним;
- захист і помста;
- бажання ущемити гідність іншої, з метою підкреслити свою перевагу
Яна Садова
