Перший раз у перший клас

65

Питання готовності і підготовки першокласника стає все більш значущою, тому що від його рішення, без перебільшення, залежить подальша доля. Дитина, що не досяг необхідного рівня розвитку (з якихось причин), стикається в школі з масою труднощів і невдач, що може мати негативні наслідки.

Психологи розглядають готовність до школи яккомплексну характеристику, що включає в себе наступні компоненти:

  • фізіологічний (достатній рівень зрілості організму);
  • педагогічний (знання і вміння людини на даному етапі);
  • психологічний (загальний рівень розвитку, емоційна стійкість, сформованість світогляду).

Надходження дитини в школу докорінно змінює його життя. Основним заняттям стає навчання. Всі вчинки, відносини з оточуючими шикуються відповідно до новими обов’язками, з новою соціальною роллю.

Від благополуччя адаптаційного періоду в перші дні, під час вступу до школи, залежить успішність подальшої соціальної діяльності дитини. Для багатьох першокласників важка соціальна адаптація, так як ще не повністю до 6-7 років сформувалася особистість, здатна підкорятися шкільного режиму, засвоювати шкільні норми поведінки, виконувати обов’язки школяра.

Якщо ви бачите, що дитина не готова до новому соціальному ролі, то йому необхідна допомога фахівця (дитячого психолога). Це може бути у вигляді рольової гри або декількох нескладних індивідуальних занять, спрямованих на допомогу в адаптації та виявлення дитячих проблем і тривог. Шкільні психологи часто стикаються з проблемою того, що діти, у яких сформовано необхідний запасу знань, умінь і навичок, достатній рівень інтелектуального розвитку не сприймають шкільну середу. Відбувається конфлікт особистісною готовністю дитини до школи з обставинами.

Як правило, діти прагнуть до школи, їх притягує незвичайна атмосфера уроку, спілкування з учителем, антураж і почуття важливості. Пізнавальна активність дітей зростає. Уява дозволяє молодшим школярам мислити по-новому.

Молодший шкільний вік – це особливий період в житті дитини. А Школа є найважливішим інститутом соціального виховання. Але діти далеко не з однаковою успішністю вживаються в нові умови існування. Виявлено три рівні адаптації дітей до школи: високий, середній і низький. Необхідно відстежити цей момент. Початок навчальної діяльності вимагають від дитини нового рівня розвитку і організації всіх процесів (сприйняття, уваги, пам’яті, мислення), високу здатність керувати своєю поведінкою.

За даними фізіологів, до 7 років кора великих півкуль мозку є в значній мірі зрілою (що і дає можливість сприймати нову інформацію). Однак, інші відділи головного мозку, що відповідають за регуляцію і контроль складних форм психічної діяльності, у дітей цього віку ще не завершили своє формування (розвиток лобових відділів мозку закінчується лише до 12-14 років, а за деякими даними-до 18).

Специфіка роботи головного мозку дитини проявляється в особливостях емоційної сфери. Першокласники непосидючі, легко відволікаються, не здатні зосередитися, стомлюються, вразливі, примхливі.

Дрібні руху рук і загальні моторні навички, ще недосконалі, що викликає труднощі при навчанні письма, в роботі з папером, з ножицями, ліплення. У дошкільнят і у першокласників розвинена мимовільна пам’ять, яка фіксує яскраві, емоційні, цікаві для дитини моменти і події його життя.

Тому Ваше завдання зробити так, щоб похід в школу (нехай навіть перший час) був справжнім свят і цілим пригодою! Тільки тоді процес звикання до нових умов сприйметься дитиною швидко і легко.

Пам’ятка батькам першокласників

  • Зробіть дитині справжнє свято осені. Відзначте важливість події (надходження в школу).
  • Розмовляйте з дитиною. Обговоріть шкільні правила і норми. Поясніть їх необхідність.
  • Складіть разом розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
  • Будьте уважні. Чи не пропускайте труднощі, з якими зіткнувся малюк. Якщо в першокласника, є проблеми, постарайтеся вирішити їх швидко, щоб дитині було комфортно.
  • Більше хваліть і заохочуйте. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху, постарайтеся розвинути ініціативність.
  • Зустрітися особисто зі шкільним психологом. Звертайтеся за порадою і консультацією, а так само не забувайте про зустрічі з учителем.
  • Змиріться з новим авторитетом у вашої дитини. Тепер учитель-фігура важлива і значуща в його житті. Поважайте думку першокласника.
  • Не відмовляйте дитині в іграх. Пам’ятайте, що він, як і раніше, дитина і зміна діяльності піде йому тільки на користь.

Уляна Хамчіч

Заказать звонок